пʼятницю, 13 жовтня 2017 р.

«БІЛЬШОЇ ЛЮБОВІ НЕМА, ЯК ВІДДАТИ ДУШУ ЗА ДРУЗІВ СВОЇХ…»
З ініціативи методиста районного методичного кабінету Ярослави Іванівни  Білан на базі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 м. Зборова відбулася учнівська конференція «Більшої любові нема, як віддати душу за друзів своїх…», присвячена 75-ій річниці УПА.
Директор школи Євген Євгенович Лис, вітаючи учасників конференції, зазначив, що важливо знати історію боротьби Української Повстанської Армії для того, щоб проводити аналіз історичних подій та порівнювати їх із сучасністю. Тож на початку конференції присутні переглянули відеофільм «Війна УПА на два фронти».
Далі своїми дослідженнями на тему «Українська повстанська армія в боротьбі за українську державність» поділилася учениця ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 Тетяна Горпинюк.
Цікавим для учасників конференції був виступ історика і дослідника Михайла Богдановича Бігуса щодо останніх знахідок архівів та матеріалів про діяльність УПА на Зборівщині. А директор музею «Зборівська битва» Богдан Макогін запропонував переглянути і прокоментував два відео фрагменти «Спогади, що є нашою історією» про повстанця Василя Процика та Зеновія Сердюка.
Власне дослідження на тему «УПА на Тернопільщині» висвітлив учень ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 м. Зборова Роман Рудий, а учениця Зборівської гімназії ім. Р.Завадовича Наталя Чиж вела мову про «Увіковічення пам'яті повстанців».
Чудовим та емоційним доповненням і завершенням заходу стала літературно-музична композиція, підготовлена вихованцями навчального закладу.

четвер, 7 вересня 2017 р.

РМО учителів ОХЕ

      6 вересня відбулося засідання районного методичного об'єднання  учителыв предметыв духовно-морального спрямування та ынструктивно-методична нарада на базі Зборівського РМК. 
     Роботу розпочали із короткого аналізу роботи РМО за минулий навчальний рік. З пиємністю надали слово Ірині Антонівній Беркиті, учительці ЗОШ І-ІІ ст. с. Білоголів. Вона розповіла про участь її учня у Х Всеукраїнській олімпіаді "Юні знавці Біблії", про завдання які вирішували та його шлях до отримання першого місця. Ірина Антонівна побажала усім колегам бути наполегливішими  і разом з своїми вихованцями впевнено крокувати на поставленної мети, не боятися проблем. 
    Далі були висвітленні оновні напрямки роботи у 2017-2018 н.р. відповідно до методичних рекомендацій. Обговорили специфіку оцінювання навчальної діяльності  учнів, види робіт на уроках та у позакласній діяльності. 
    Ярослава Іванівна Білан, яка була учасником І  Всеукраїнського з'їзду учителів предметів духовно-морального спрямування, довела до відома учителів основні питання з'їзду та резолюцыю. 
    Учасникам РМО було запропоновано ознайомитися з навчально-методичною та робочими зошитами у імправізованій виставці.
   



 

середу, 6 вересня 2017 р.

РМО вчителів історії

      5 вересня 2017 року відбулося засідання районного методичного об’єднання вчителів історії та суспільних дисциплін. Методист комунальної установи «Зборівського районний методичний кабінет» Зборівської районної ради Ярослава Іванівна Білан розпочала зібрання з підсумків діяльності методичного об’єднання за минулий рік, головними з яких стали: підготовка і проведення обласного семінару на базі ТОКІППО, семінари-практикуми на базі ЗОШ І-ІІІ ст. №2 м. Зборова. підготовлено експедиційні роботи у різних напрямках. Також спільно проведено семінар з туристсько-краєзнавчої роботи. 
Далі методист повела мову про вивчення стану викладання та рівень навчальних досягнень учнів з правознавства відповідно до наказу відділу освіти райдержадміністрації від 26.06.2017 р. № 367-од.
     


Головною темою засідання стали «Методичні рекомендації щодо навчання історії та правознавства у 2017-2018 навчальному році». Тож Ярослава Іванівна детально висвітлила питання про особливості викладання історії у 5-9 класах, основні і пілотні програми, викладання правознавства в основній і старшій школі, філософсько-світоглядні дисципліни (програма «Людина і світ»).
Про практичні роботи на уроках історії вела мову методист районного методичного кабінету Оксана Федорівна Ліщинська.
Предметом обговорення у ході засідання стали питання про пілотні програми для 10-11 класів і туристсько-краєзнавчу роботу у 2017-2018 навчальному році.

середу, 7 червня 2017 р.

«Пам’ятаймо, ми сіємо, а Бог дає ріст і силу і блаженні ті, що сторицею збиратимуть наші овочі». Патріарх Йосиф Сліпий

«Пам’ятаймо, ми сіємо, а Бог дає ріст і силу
і блаженні ті, що сторицею збиратимуть наші овочі».
Патріарх Йосиф Сліпий
Вчора, 6 червня, відбулася конференція присвячена 125 річчю від







дня народження патріарха Йосипа Сліпого. На конференцію були запрошені вчителі основ християнської етики та парафіяльні катехити, а також голова катехитичної комісії Тернопільсько-Збоівської архієпархії о. Роман Гриджук, відповідальні за катехизацію в деканатах священники.
У програмі конференції було:
- урочиста Свята Літургія
- привітальне слово о. Тадею Ноги та парафіяльної марійської дружини
- нагородження подячними грамотами запрошених учителів
Офіційною складовою конференції було:
- перегляд відеоролика «Один з найвідоміших українців свого часу»
- вітальне слово о.Романа Гриджука
- перегляд відеоролика «Справа «Рифи»
- доповідь о. Івана Лобура «Життя і діяльність патріарха Йосипа Сліпого».
- перегляд відеоролика «Святкування Дня народження патріарха в с. Заздрість
- «Моральне виховання особистості на християнських засадах та співпраця між освітою та релігійними громадами» Ярослава Білан, методист комунальної установи «Зборівський районний методичний кабінет»
- перегляд відео: «Слово Любомира Гузара про Йосипа Сліпого».
Завершенням конференції була чудова екскурсія до монастия оо. Васильян у Краснопущі та урочистий обід на чкому обговорювалися різноманітні питання щодо навчання та виховання молодого покоління, а саме:
- підготовка до урочистого Святого Причастя
- як чітко розрізнити урок і катехизацію
- інші конфесії на території села, як організувати роботу?
- батьки та їх діти: чи варто робити спільну катехизацію?
- що змінити у діяльності катехита на парафії?
- як організувати літні табори?

понеділок, 29 травня 2017 р.

виїздне РМО в Кременець

Кременець
Кременець – одне з найкрасивіших малих міст України. Тут є все, що потрібно людині, яка любить подорожувати теренами України у пошуках цікавих куточків: неймовірно красива природа, велика кількість цінних пам’яток архітектури, багато готелів, зручний транспорт. 

Ми були у місті багато разів, і кожного разу, як вперше, милувалися мальовничістю руїн замку і витонченістю колегіуму, підіймалися на пагорби, аби побачити сумно-романтичні старовинні цвинтарі, блукали заплутаними вуличками містечка у пошуках старовинних оригінальних будинків…
 

Для вас ми просто перелічимо цікаві пам’ятки, яки можна побачити у місті, і проілюструємо все це фотографіями, які ми зробили у серпні 2011 року.
 

Отже, найцікавіша пам’ятка Кременця – замок XІІ-XVІ ст. Розташований він на горі Бона, висота якої 397 м над рівнем моря. Від стін замку залишилися самі руїни, а більш-менш збереглася тільки в’їзна вежа. Але, не дивлячись на руйнацію, замок, якщо можна так сказати, дуже гарно виглядає, адже його руїни у гармонічному поєднанні з оточуючою природою мають дуже романтичний вигляд.
 
https://ukrmandry.com.ua/images/4560-2.jpg

У 2011 році, коли ми вкотре приїхали до Кременця, неочікувано у нас попросили заплатити за вхід. Ми від такої несподіванки аж квитанцію попросили (хто його знає, що там за мужик стоїть і гроші збирає), хоча спочатку нам її не дали. Крім збирача грошей замок прикрасився стендом, де написано, коли і скільки планується витратити грошей на його реставрацію. Зокрема, там зазначено, що планується відтворити втрачені елементи замку. Чесно кажучи, стає страшно, знаючи, яким чином у нас «відтворюють» і «реставрують» архітектурні пам’ятки. Наліплять чогось пластикового і скажуть, що так і було. Дай Бог, щоб це була вдала реставрація, адже кременецький замок є одним з найкрасивіших в Україні.
 
До речі, з замкової гори видно
 Почаївську лавру. 
Збільшити зображення
Збільшити зображення
Збільшити зображення
Збільшити зображення
Збільшити зображення
Збільшити зображення
Збільшити зображення
Збільшити зображення

Спускаємося з гори і йдемо до міста. Подивимося на кременецькі храми й монастирі.
 

Найкрасивіша споруда міста і одна з найкрасивіших в Україні – ансамбль колегіуму (1731-1743, арх. Павло Гіжицький). Комплекс складається з костелу, келій і двох учбових корпусів. Колись це був монастир з навчальним закладом. Єзуїти присвятили костел засновнику ордена Ігнатію Лойолі та Станіславу Костці. У колегіумі велася підготовка вчителів для єзуїтських шкіл.
 

У 1773 р. орден єзуїтів було скасовано. У 1803 р. (Кременець вже перебував у складі Російської імперії) тут було засновано вищу гімназію. У 1819 р. гімназія була перейменована на ліцей, який мав стати учбовим закладом університетського рівня – «Волинськими Афінами». Спеціально була придбана у Варшаві особиста бібліотека останнього польського короля Станіслава Августа Понятовського. На пожертви меценатів було придбано нумізматичний кабінет, колекцію мінералів, оснащення для астрономічної та фізичної лабораторій. При ліцеї існувала власна метеорологічна станція з мережею метеопунктів при повітових училищах.
 
https://ukrmandry.com.ua/images/4569-2.jpg

У 1833 р. за участь студентів ліцею у повстанні 1831 р. за наказом російського царя Миколи I ліцей було ліквідовано. Бібліотеку, нумізматичний кабінет, колекцію картин, гравюр та скульптур було конфісковано і передано новоствореному імператорському університету Святого Володимира у
 Києві. Рослини з ботанічного саду теж були перевезені до Києва. У будинках ліцею розташувалася православна духовна семінарія. 

На початку 1920-х, коли Кременець опинився у складі Польщі, на основі указу Юзефа Пілсудського було відкрито навчальний заклад, що отримав назву Кременецький ліцей. Восени 1939 р. ліцей закрили, а вже весною наступного року тут було відкрито Кременецький учительський інститут, який згодом став училищем.
 
А костел за часів СРСР використовувався як спортивне приміщення навчального закладу.
 

У 1991 р. педучилище було реорганізовано у коледж. У 2002 р. на базі коледжу було утворено Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут імені Т. Шевченка.
 
У костелі зараз діє Преображенська православна церква.
 
Збільшити зображення
Збільшити зображення
Збільшити зображення
Збільшити зображення
Збільшити зображення
Збільшити зображення
Збільшити зображення
Збільшити зображення

Оглянемо інші культові споруди міста.
 
Передусім заслуговує на увагу Богоявленський монастир, мальовничо розташований на невеличкому пагорбі.
 
Заснований він був у 1633 р. як православний чоловічий монастир. За благословенною грамотою Петра Могили (1636) монастир підпорядковувався Вселенському Патріархові та його Екзарху Київському митрополитові. У 1-й чверті XVIII ст. Богоявленський монастир визнав унію з Римом.
 
https://ukrmandry.com.ua/images/4579-2.jpg

У 1807 р. за указом російського імператора Олександра I василіяни віддали територію свого монастиря з усіма будівлями Волинській гімназії і перейшли до будівель реформатського монастиря. У 1839 р. Богоявленський монастир припинив своє існування, а у 1865 р. відновився як однойменний православний чоловічий монастир. У 1953 р. Богоявленський монастир був реорганізований у жіночий, у 1959 р. – ліквідований.
 
Найпомітнішими спорудами монастиря є колишній костел, а нині Богоявленський собор, келії (60-ті рр. XVIII cт.) та дзвіниця (поч. ХХ ст.), яка є однією з домінант міста.
 

Богоявленський жіночий монастир належить до православної церкви дуже активного у цих місцях Московського патріархату, і сюди часто завозять паломників, які приїхали до Почаївської лаври.
 
Збільшити зображення
Збільшити зображення
Збільшити зображення
Збільшити зображення

Є у місті ще декілька храмів. У самому центрі, навпроти колегіуму, знаходиться Миколаївський собор. Зведений він був у 1636 р. як костел францисканського монастиря. У 1832 р. став православною Миколаївською церквою, якою є й зараз. Належить до Московського патріархату. Зараз на подвір’ї церкви ведеться активне будівництво.
 

Є у місті, звичайно, й католицький храм. Це костел Святого Станіслава (1854-1857), який був збудований через те, що російська влада відібрала у католиків францисканський монастир. Зразком для храму став костел Святої Катерини у Санкт-Петербурзі (так кажуть, але ми нічого спільного не бачимо). У костелі зберігся старовинний орган на вісім регістрів.
 

Навпроти Богоявленського монастиря, як на постаменті, стоїть скромна, але дуже симпатична дерев’яна Хрестовоздвиженська церква, збудована у 1887-1889 рр. Належить Київському патріархату.
 
https://ukrmandry.com.ua/images/4586-2.jpg

На околицях міста є ще декілька церков: Покрови Пресвятої Богородиці у «цегляному» стилі (1902-1905) біля вокзалу, Пресвятої Трійці (1896-1897) на військовому цвинтарі, Апостолів Петра і Павла на вул. Переліски, Різдва Пресвятої Богородиці у Туницькому провулку, церква на монастирському цвинтарі тощо. Є тут і нові храми різних протестантських церков.
 

Взагалі, цей регіон дуже релігійний, тут багато «святих місць», куди масово їздять паломники з усієї України. Крім вже згаданого Почаєва, тут є ще озеро Святої Анни (12 км від Кременця), куди їдуть усі православні, щоб тричі окунутися з головою в озеро, аби бути здоровим цілий рік.
 
Збільшити зображення
Збільшити зображення
Збільшити зображення
Збільшити зображення

Цікавих будинків у Кременці теж багато. От, наприклад, найвідоміший будинок міста – «Близнюки» (XVII-XVIII ст.). Це два будинки, поєднані спільною стіною. Хоча будівля є єдиною такого типу, що збереглися у місті, але ми можемо по ній уявити, як було забудоване середмістя.
 
Декілька старовинних цікавих будинків є на вулиці Базарній, у тому числі і з XVIII-XIX століть.
 
Зверніть увагу на садибу родини Словацьких (кін. XVIII ст.). Тут у 1809 р., у родині професора, народився великий польський поет Юліуш Словацький, і тут пройшло його дитинство. Зараз в ошатному будинку влаштований музей поета. А на місцевому Туницькому цвинтарі похована його мати Саломея.
 

У Кременці багато
 старовинних цвинтарів – цілих шість. Особливо радимо відвідати П’ятницький козацький цвинтар, де поховані козаки загону Максима Кривоноса, що загинули при штурмі Кременця у 1648 р., а також п’ятсотрічний єврейський цвинтар зі старовинними надгробками на сусідній горі. 
Збільшити зображення
Збільшити зображення
Збільшити зображення
Збільшити зображення

Крім того, відвідайте обов’язково
 ботанічний сад. Заснований він був у 1806 р. ірландцем Діонісієм МакКлером, який приїхав до міста на запрошення Тадеуша Чацького, засновника гімназії. З 1809 р. директором саду був Віллібальд Бессер, що вивчав місцеву флору та видав каталог експонатів саду. 
Київський ботанічний сад ім. Фоміна було створено на основі кременецького саду, який був переведений до Києва у 1832 р. після участі викладачів і учнів гімназії у повстанні проти царського уряду (сад належав до гімназії).
 

Ще у Кременці є оглядове колесо. Ми ризикнули і покрутилися на цій старій махині пару разів. Враження гарантуємо! Місто так гарно виглядає з висоти! Ну, і звичайно ж, усе місто і околиці добре видно із замкової гори. Та що там околиці! Видно золоті куполи Почаївської лаври!
 
https://ukrmandry.com.ua/images/4594-2.jpg


Радимо відвідати Кременець влітку, тому що для отримання вражень рекомендована гарна тепла погода. До того ж, в оточенні зелених пагорбів місто виглядає особливо привабливо.
 

вівторок, 16 травня 2017 р.

«Тільки сильна нація має право на націоналізм».

      












 «Тільки сильна нація має право на націоналізм».
      Історія цікава, пізнавальна, захоплююча а також складна, непізнана, недоопрацьована, потребуюча аналізу, нового погляду.  11-12 травня 2017 року в Києві з ініціативи Міністерства освіти і науки Україна та сприяння Українського інституту вивчення Голокосту «Укума» відбувся семінар щодо обговорення проектів нової редакції програм з історія України та Всесвітньої історії для 5-9 та 10-11 класів.
       Великий творчий колектив що працював над написанням нової програми запропонував учасникам семінару обговорити цей проект. Тут почалося… адже кожен з учасників що був на семінарі – це особистість і відповідно мають на все власне  бачення … Два дні плідної праці мають принести певний результат, адже і Ганна Байкевич, і Мар’ян Мудрий та інші члени творчої групи уважно дослухалися до пропозицій, поправок та аргументів підчас обговорення.
     Цікаво було послухати думки відомих фахівців, авторів підручників, політологів, аналітиків професора Костянтин Баханова, Ігора Щупака, Ігора Гирича, Ігора Гісима, Віталія Власова, Олександра Палія та інших. Не менш цінним було також спілкування та обмін досвідомз колегами-методистами, вчителями, переможцями конкурсу «Учитель року» різних років.
      За сприяння Раїси Євтушенко, відбулася зустріч учасників семінару з заступником міністра освіти Павлом Хобзеєм. Який окреслив основні напрямки реформування освіти в Україні, та оцінив важливість творення нових програм з історії.
     Ігор Щупак охарактеризував діяльність Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума» та конкретно зупинився на темі «Друга світова війна і Голокост: історична пам'ять  та «війна пам’яті»
     Цікаво бути у вирі подій, творення нових освітніх проектів. Маю надію що виконана робота не буде намарне,  бо,  як зазначив Ігор Гирич в одному із своїх виступів «Тільки сильна нація має право на націоналізм».